Мій чоловік Олександр Шарапов без руху вже 16 років, його підкосили хвороби: два інсульти та повний параліч. Через гангрену ампутували ногу. Я доглядаю його і згадую страшне літо 2014 року. Тоді від обстрілів у будинку вилетіли всі вікна. Я думала, що збожеволію.
На відновлення грошей немає, цю зиму ми пережили в холоді.
Постійні обстріли наводять на нас, людей похилого віку, жах. Сховатися від куль ніде. Лягаєш спати, затиснешся в куточок і слухаєш: звідки воно летить і де воно впаде. Мені плакати не можна, у мене чоловік лежить…
За газ накопичився борг 2500 гривень. На їжу з пенсій залишається приблизно 400 гривень, ми доїдаємо останні крихти хліба.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.