Я почула, як бахнуло, і стало зрозуміло, що війна почалася. Була шокована тим, що знищуються хати, гинуть люди, гинуть діти. Як таке взагалі можливо?

Під час обстрілу у будинку злетів дах. Летіли фосфорні бомби. 

Скло з вікна впало мені на ноги. Потім я встала і побачила, що всі вікна вибито, а двері знесло вибуховою хвилею. Страшно було дивитися на свій будинок без даху і вікон, це неможливо передати словами.

Евакуацію я відкладала, бо хотіла встигнути відремонтувати вікна та дах. Пізніше виїхала спершу маршруткою, а потім уже - машиною. 

Психологічно було дуже важко. До сьогодні не знаю, як буде далі. Я мрію, щоб війна закінчилася якнайшвидше, щоб настав мир. Дуже хочеться повернутися додому.