Анатолій із Полтавки Запорізької області залишався вдома до останнього. Та над селом з’явилися російські гелікоптери й почали масовано бити по хатах та городах. Обстріли накривали центр села й район біля річки, вибухало все ближче до оселі пана Анатолія.  Він згадує, як за кілька хвилин зібралися та застрибнули  в автівку.  Виїхали до Запоріжжя — без речей, лише з торбою їжі. Хата вціліла частково, але сильно побита, а село й далі руйнує війна. Усе, що вони мали, залишилось удома.