У перший день війни я почула вибух у Чорнобаївському аеропорту. Тоді стало зрозуміло, що це бойові дії.

Мене шокувало, як швидко росіяни зайшли й заполонили Херсонську область за лічені дні. Вони поводилися так, ніби залишаться там назавжди, катували людей, а повна безвладність і безкарність робила ситуацію жахливою.

Я вирішила виїжджати, коли зрозуміла, що територія Херсонської області заповнена російськими солдатами. 

За моєю професією мені могло бути дуже небезпечно залишатися. Коли виїжджала перший раз, побачила обстріляну колону, яка стояла попереду. Росіяни стріляли по колесам. 

Наступного разу ми виїжджали з волонтерами — у автобусі були лише жінки й діти. Нас пропустили без проблем, і ми змогли дістатися Кривого Рогу.

Я вірю, що війна закінчиться перемогою України. Те, що пережив український народ, не дає нам права програти.