Мій чоловік Олександр Шарапов без руху вже 16 років, його підкосили хвороби: два інсульти та повний параліч. Через гангрену ампутували ногу. Я доглядаю його і згадую страшне літо 2014 року. Тоді від обстрілів у будинку вилетіли всі вікна. Я думала, що збожеволію.

На відновлення грошей немає, цю зиму ми пережили в холоді.

Сховатися від куль ніде

Постійні обстріли наводять на нас, людей похилого віку, жах. Сховатися від куль ніде. Лягаєш спати, затиснешся в куточок і слухаєш: звідки воно летить і де воно впаде. Мені плакати не можна, у мене чоловік лежить…

За газ накопичився борг 2500 гривень. На їжу з пенсій залишається приблизно 400 гривень, ми доїдаємо останні крихти хліба.