Мені 45 років, мешкаю я в місті Дружківці. Працюю в дитячому садочку. Я нікуди поки не виїжджала. Поки у нас тут є свої нюанси. 

24 лютого спали мирно, прокинулися від вибухів - не розуміли, що відбувається.

В місті не було пів року газу і води. Це важко, але ми впоралися.

Шокували вибухи, розруха, смерті. Тяжко жити під час війни, родичі роз’їхались. Є діти, робота, навчання.

Хочеться миру, щоб не було страху. Буде мир – буде і життя продовжуватись.