Перший день війни був не дуже хорошим, особливо коли тут танки їздили. У нас тут були росіяни, танки, було дуже страшно, ми ночували в погребі. 

Ми були в окупації. Шокувало, як росіяни себе поводили з мирним населенням. Газу, світла не було. Дев’ять місяців без світла сиділи, воду нам привозили, ліків не вистачало. Було дуже тяжко.

Сильно усім було страшно. Росіяни ходили по хатах, брали, що хотіли. А потім вони дамбу підірвали, і нас затопило. Діти потім виїхали за кордон. Звісно, ми і зараз живемо в напрузі. Про майбутнє я навіть не думаю. Головне - щоб скоріше закінчилася війна і був мир, щоб діти повернулися.