У 2022-му році я залишилася одна і пережила тут воєнні дії. Вижила. Не евакуювалася. Із такою ж сусідкою, як і сама, з ровесницею, пережила в підвалі всі бомбування і дочекалася, поки нас звільнили. У хаті вікон не було, дах побитий був, паркану немає, але, слава Богу, жива.

Ми гуманітарну допомогу отримуємо. Нам і паливо дають. У нас тут волонтерська бригада хороша: вони і воду нам привозять. Світло відновили ще восени 2022 року. Потім, у 2023 році, спонсори допомогли вікна вставити, трішки дах підремонтувати. А паркану немає. Кухня літня розбита, веранда літня побита. Вікон там немає – забили, чим прийшлося. Води в нас у місті Святогірську немає, беремо з колодязя. І ще «Янголи спасіння» нам привозять бутильовану. А пенсія переважно на ліки йде.