Історію подано мовою оригіналу

Перший день війни ми страшним запам’ятали, бо летіли над нами літаки. У нас усе було добре, але були періоди, коли вимикали світло на чотири чи навіть шість годин. А от у мами в Гуляйпільському районі з 2 березня - ні води, ні світла – нічого не було. У неї постраждала хата, згоріло все, але ми туди не їздили, - це нам розповіли люди і скинули фотографію.

Шокувало, коли згорів будинок і все, що в ньому було. 

Багато знайомих залишилися без роботи, без житла. Багато хто переїхав у Запоріжжя. Багато знайомих пішли воювати. Вірю, що скоро буде перемога, і ми будемо її святкувати.