Мені 43 роки, я вже двічи - біженець. Ми з Луганської області. Перший раз переїхали по області: з міста Брянка до Новоайдару.
24 лютого мені сестра з Харкова зателефонувала і сказала, що їх бомблять, потім чоловіка з відпустки відізвали. І ми виїхали в Сєвєродонецьк, а потім - у Дніпропетровську область.
Війна шокувала. Ми евакуювались одразу, тому для мене найважчим виявився пошук і винаймання житла.
Тут дуже люди добрі. Дуже гарно сусіди до нас відносяться. Допомагають дуже добре.
Хотілося б, щоб скоріше війна закінчилась. Але вважаю, що буде до весни, - не менше.
