Луценко Назар
ВСП “Ладижинський фаховий коледж ВНАУ”

Моя Україна майбутнього

Від повномасштабного вторгнення пройшло 633 дні, 633 дні мук і страждань кожного громадянина України, який з кожним днем наближають перемогу України. Всі говорять про перемогу, а хто задавався питанням, що буде після неї? Моя Україна майбутнього – це майбутнє, яке відвойовують наші захисники і захисниці, віддаючи найцінніше – життя. Хоч ми ще не перемогли, але впевнено йдемо до неї. Як казав Тарас Григорович Шевченко: "Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!" І ми будемо боротися за кожен клаптик нашої землі і закарбуємо в пам'яті навіки ці часи.

Україна майбутнього – це повернення земель які були під нестерпною окупацією, і повернуться під стяг миру і людяності до народу; це нові будинки, нові життя, початок нової історії, яку будемо будувати ми, мої друзі, знайомі, громадяни суверенної держави. Першочергово потрібно надати допомогу бійцям, воїнам, захисникам, людям, які морально й фізично зазнали втрат.

Щоб йти далі, потрібно загоїти рани, відбудувати будинки й цілі міста. Іти з посмішкою вперед, але зі смутком про минуле, яке ми будемо пам'ятати і робити все, щоб наші діти не бачили цих жахів.

Не один ми рік витратимо для розмінування майже 30% територій нашої країни. Найбільш небезпечними будуть такі об'єкти як дитячі садки, школи, дитячі майданчики, житлові будинки. Це велика робота, яка є дуже небезпечною, бо ворог підступний і немає жалю до цивільного люду. Україна в майбутньому – це велика держава, у яку будуть вливатись інвестиції з усього світу. Це нові робочі місця, які будуть необхідні для людей, це рівень, схожий з рівнем розвинутих європейських держав.

Але для початку потрібно буде ліквідувати корупцію. І кинути за ґрати злодіїв, які крали гуманітарну допомогу, які розпилювали бюджет і витрачали кошти на власне збагачення. Як казав Симон Васильович Петлюра: "Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди". І тільки тоді, як ми позбавимось цих гнид, можна буде йти спокійно в майбутнє і не чекати ножа в спину. Ненька створить одну з найсильніших армій, яка буде найсучаснішою, бо освіченій людині важко було повірити, що в центрі Європи в ХХІ столітті може бути найжорстокіша війна століття.

Ми з усмішкою будемо згадувати ті холодні зимні дні, той страшний перший ранок… Ми побачимо звільнені території і людей, які дочекались своїх, своїх Українців! Братів і сестер по крові, а не нав'язаних нам "братів"-сусідів. І буде мирне небо над головою.

Усе попереду, і ми готові до майбутнього, яким би доля нам його не подарувала. Дивлячись на те, як українці зараз готуються до холодної зими, ми все переживемо, бо ми вчимося на помилках минулого і зараз їх не хочемо повторити. А щоб скоріше закінчилась війна, потрібно далі донатити на ЗСУ і всіляко підтримувати фізичний і моральний дух наших оборонців. Бо мир на українській землі – це головна мета, яка є пріоритетом майбутнього.