Єлізавета Перевозник
Ірпінський фаховий коледж економіки та права
Викладач, що надихнув на написання есе: Сергієнко Наталія Володимирівна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Я – українка. Це звучить гордо і велично. Цим пишаюся, бо це моя суперсила. Немає у всьому світі кращої країни, ніж моя рідна Україна! Вона неповторна, прекрасна, бо у неї найсильніші, найвідданіші й незламні громадяни. Це нація героїв.

Уся велика історія моєї Вітчизни насичена постійною боротьбою за незалежність, за прагнення бути вільною. Ми всі, як один, загартовані та віддані своїй Батьківщині. Нікого і нічого не боїмося, мужні, сильні духом. А ще моя суперсила живиться тим, що ми, українці, ви лише уявіть собі, найбагатші люди на землі. У нас неповторна культура, прадавня історія, свої звичаї, традиції. Я залюблена у наші чарівні українські пісні, милуюся і одягаю найгарнішу вишиванку, а що може бути смачнішим за український борщ зі сметанкою чи деруни, за сало з часничком!

Українці полюбляють все гарне, живуть серед зелених садочків, квітів, яскравих кольорів і прекрасних мелодій.

Наш гімн «Ще не вмерла України..» знають у всьому світі. Ніколи не вмре мій рідний край! Тому суперсила моя полягає у терпимості до інших націй, цікавості до чужої культури, поваги до всіх народів світу. Ми залюбки вивчаємо інші мови, щоб товаришувати, допомагати слабшим, приймати допомогу сильніших, але пишаємося власною солов’їною і неповторною українською мовою. Вона нас об’єднує і окрилює. У цьому теж моя суперсила.

Українці завжди поважали і непохитно поважатимуть святу свободу та незалежність інших народів світу. Нам і на думку ніколи не спадало, що можна зазіхнути на чужу землю, чуже добро, але ми ніколи не станемо на коліна перед безжальним ворогом. А виявилось, що цей ворог існує – це Росія і її дивні, як на мене, люди, яких не збагнути розуму за їхню невиправдану нічим жорстокість, заздрість, захланність і нерозуміння своєї убогості, бездуховності. Вони нас, українців, називають націоналістами. Та, ми справді нація згуртованих, гордих і сильних духом героїв, що витримають всі біди й нелюдське горе.

Будемо жити, вірити в нашу Перемогу над вселенським злом, добрі друзі нам у цьому допоможуть.

Що особисто роблю заради Перемоги? Я ще занадто молода, щоб стати безпосередньо до лав захисників Вітчизни, але не втарачаю надії, що старанним навчанням у майбутньому зроблю свій внесок у жадану Перемогу і розбудову вільної та демократичної України.

Як сказала Ліна Костенко: «В умовах сучасного світу їй немає ціни» - моїй Україні.