Мені 37 років. Ми з чоловіком жили в Енергодарі. У квітні виїхали в Запоріжжя. Пізніше до нас приїхала моя мама. У грудні вона померла.
24 лютого чоловік пішов на риболовлю, але швидко повернувся. Я здивувалася й запитала, що сталося. Він відповів, що почалася війна. Розповів, що на березі річки чув відлуння вибухів з боку Херсона.
Четвертого березня росіяни зайшли в Енергодар. Було дуже страшно, особливо, коли вони захопили електростанцію. Зник зв’язок та інтернет. Дуже зросли ціни.
Ми їхали до Запоріжжя понад десять годин, проїхали близько тридцяти блокпостів. На кожному з них російські військові ретельно перевіряли документи й телефони. Вони прискіпливо ставилися до всього, забирали речі, які їм подобалися.
Ми залишилися в Запоріжжі, бо сюди командирували чоловіка. Він поліцейський. Сподіваємося, що навесні повернемося додому.
