Війна почалася раптово, і я не знала, що робити. Спочатку було страшно просто сидіти вдома - вибухи були дуже близько. Магазини й аптеки закрилися, і нікуди було піти по допомогу. Вулиці спорожніли. Щодня снаряди потрапляли в житлові будинки, і люди гинули. Росіяни вбили мою сусідку. Я боялася за себе і свою сім'ю. Довго думала, чи варто їхати, але коли зрозуміла, що життя під загрозою, вирішила покинути дім.

Дорога була важкою і небезпечною. Зараз я живу в Кіровоградській області, дуже хочу додому. Багато людей мені допомагало продуктами. Морально дуже важко жити вдалині від Херсона.