Мені тридцять років. Маю чоловіка і трьох дітей. Найменшій – два місяці. Ми мешкаємо в місті Лебедин Сумської області.
24 лютого я збирала дитину до школи. Увімкнула телевізор і дізналася, що почалася війна. Потім зателефонували родичі та друзі. Через наше місто з першого дня війни проїжджало багато військової техніки. Було страшно.
Тричі були авіаобстріли. Одну бомбу росіяни скинули неподалік від нашого будинку. Ми злякалися. Після того боялися навіть грому.
Чоловік не працював деякий час. Відповідно, не було грошей. Добре, що давали гуманітарну допомогу. Завдяки їй ми більш-менш нормально прожили той період. Згодом чоловік знову вийшов на роботу – життя налагодилося.
Надіюся, що війна закінчиться до Нового року. Хочеться, щоб діти ходили до школи й дитячого садка. Хочеться спокійного життя.
