У перший день війни мені подзвонила подруга і сказала, що почалась війна. Я не  вірила, що таке може бути. В новинах розповідали, що Росія вторглась в Україну. Потім я почула перші вибухи. Не знала, що робити, бо у мене маленькі діти. Ми поїхали до бабусі, у неї було укриття. Перші дні були там. Потім закрились магазини та аптеки.

У місті не було продуктів. Овочами мені допомагав тато.

Всю окупацію я прожила в Херсоні. Вийти на вулицю було дуже страшно. Росіяни перевіряли телефони, забирали людей на підвали. Після деокупації обстріли посилились. Я з дітьми виїхала в Кропивницький. Зараз я чекаю миру. Дуже хочу повернутись додому.