До війни я жила спокійним життям. У перший день бойових дій я була вдома. Почула вибухи, а потім почалася тривога. Прильоти ракет були поряд із моїм будинком. Аби не опинитися в окупації, я з родиною виїхала з селища. 

Зараз я живу в Запоріжжі. Мій старший син був поранений на війні. Зараз живе зі мною. Дуже важко йому подолати цю травму. 

Я вдячна всім організаціям, які нас підтримують у тяжкі часи. Дякую Фонду Ріната Ахметова за допомогу.

Я сподіваюсь на перемогу України. Дуже хочу повернутись додому. Український народ впорається.