У перші тижні війни Володимир працював в котельні, а дружина — у швидкій допомозі. Не встигли отямитися, як у двір прилетіла міна: вибухом розкрило дах, побило грубу, посікло все подвір’я. «Ми жили на околиці — і хату просто розірвало», — каже чоловік. 

Діти поїхали першими, а він з дружиною залишилися ще трохи. Одного дня ракета впала просто під будівлю швидкої, де працювала жінка, але, на щастя, не вибухнула. Після цього обстрілу подружжя виїхало з Оріхова. 

На момент запису інтерв'ю Володимир ще час від часу навідувався  до рідної домівки — лагодити дах. «Стіни стоять — решту зробимо. Може, хтось допоможе, може, й сам упораюсь», — каже співрозмовник.