Життя 36-річної Ксенії Цатурової відібрали російські окупанти 7 березня 2022-го. Вона разом із рідними їхала в цивільній автоколоні до Києва. Поблизу заправки між селами Мила та Гореничі по машині, в якій була Ксенія, російські військові відкрили вогонь. Жінка прикрила собою пʼятирічного сина, а сама загинула.
«Невістку одразу вбило. Машина заглохла… Син вибіг, підняв руки, почав кричати, що тут діти. Вони його застрелили. Є кадри, де це все видно: він вибігає і зразу падає. Потім підбігли окупанти й витягли з машини тітку Максимового однокласника та мого онука. Повели до ями, хотіли розстріляти… Тітка була поранена, почала кричати. Окупанти покликали офіцера. Він підійшов, сказав - відпустити. Так внук дивом залишився живий», – сказав Сергій Іовенко, свекор Ксенії.
Ксенія Цатурова була родом із Криму. Там зростала і навчалася. Згодом приїхала до Києва. Працювала менеджеркою в туристичній агенції. На роботі й познайомилася з майбутнім чоловіком Максимом Іовенком. Подружжя виховувало сина Гордія. Ксенія приділяла йому багато уваги. Разом вони розмальовували, щось клеїли, навчались.
«Ксенія була дуже доброю і спокійною», – розповів свекор Сергій.
Коли почалася повномасштабна війна і російська армія почала атакувати столицю, Ксенія з рідними поїхала на дачу біля села Мила Бучанського району. Однак вже невдовзі ворог зайшов в Ірпінь і Бучу, через сильні обстріли зникло світло, магазини поряд перестали працювати. Ксенія Цатурова з рідними ховалася в підвалі, врешті сім’я вирішила повертатися до Києва. Дорогою додому її та чоловіка вбили окупанти.
У Ксенії Цатурової залишилися батьки, брат і син.
Історія з instagram каналу Victims of russia.
.png "Імена")
