Діана, 2 курс, Харківський педагогічний фаховий коледж Комунального закладу « гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Двадцять четвертого лютого 2022 року о 4:30 в Україні почалася повномасштабна війна. З усіх кордонів Росія наступала на наші землі. Ніхто в місті Харків, як і в усій країні, не був готовий до цього. З самого ранку біля магазинів вишикувалися величезні черги. Люди скуповували все, що можна було винести, сподіваючись, що через кілька днів усе налагодиться.

Але з кожним днем у місті ставало лише гірше: постійні обстріли, вибухи, авіабомби, які скидали на Харків російські літаки.

Приблизно через тиждень у місті почали зникати світло, вода, продукти в магазинах. Люди ховалися у бомбосховищах, підвалах, метрополітені.

Жителі масово потребували їжі, води, ліків. Немовлятам були потрібні памперси, суміші, елементарні засоби гігієни. Домашнім тваринам — корм.

Я добре запам’ятала, як у найстрашніший момент люди почали об’єднуватися і допомагати одне одному. Сусіди підтримували сусідів, незнайомці — незнайомців. Всі ділилися їжею, водою, ліками, бо аптеки не працювали.

Найсміливіші жителі Харкова створювали волонтерські спільноти, щоб доставляти гуманітарну допомогу в райони, які найбільше постраждали від обстрілів.

Ризикуючи життям, волонтери не лише розвозили допомогу, а й евакуювали людей і навіть тварин із небезпечних районів.
Кожна коробка з їжею, кожен теплий одяг, кожен перевіз пораненого, кожне слово підтримки — це частинка великої боротьби. Це бабуся, що пече пиріжки для ЗСУ. Це студент, який збирає кошти в інстаграмі. Це люди, що ночами плетуть сітки, не питаючи, чи буде дяка.

Серед моїх родичів теж є такі сміливці. Згодом мер Харкова нагородив їх грамотою подяки за мужність і волонтерство під час війни.

Я ними пишаюсь!