Ольга Фекліна була змушена покинути рідний дім і оселитися в Запоріжжі через повномасштабне вторгнення РФ до України. На новому місці вона продовжила улюблену справу і наразі створює авторські солодощі і торти. Радіо Свобода записали її історію.
«Це почалося в декреті. Я раніше працювала. Була така енергійна. Мені, скажімо так, завжди не сиділося на місці. І коли пішла в декрет, то трішечки засумувала. Був день народження племінника чоловіка, і я вирішила зробити перший торт. Я зробила йому на день народження в подарунок цей тортик і виклала в соцмережі фотографію. Одразу друзі-знайомі почали запитувати, чи не зробиш ти і нам. І так потихеньку почався мій бізнес», – розповідає Ольга.
Ольга Фекліна
На момент повномасштабного вторгнення Ольга з рідними проживала в Пологівському районі Запорізької області, основна частина якого нині перебуває в окупації.
«Перші тижні ми не знали просто, що робити. Йшла військова техніка. Росіяни йшли. У мене на руках була однорічна дитина, і ми не знали, як діяти. Чули, що там розстріляли машину, ось там розстріляли машину. Вдень вже їхали машини з написами «Діти». І коли був перший приліт біля будинку, ми вирішили, що хоч страшно, хоч ні – треба їхати».
Пригадує шлях з окупації до Запоріжжя у квітні 2022 року:
«За нами приїхав мій брат із Запоріжжя. Коли він за нами приїхав, ми зібралися: брали по мінімуму. Тільки для дитини. Собі взяли наплічник. З собою ми взяли сусідів — маму з дитиною. Ухвалили рішення, що ми ліпше візьмемо менше речей, а допоможемо виїхати людям. Коли ми виїжджали, що нас врятувало – маленька дитина. Окупанти відкривали автомобіль, дивились, що маленька дитина і махали, що їдьте. Але на останньому блокпосту нас зупинили. Був брат із чоловіком, їх почали розпитувати, де військовий квиток, де все інше. Брат зробив вигляд, сказав, що ми такі неадекватні, що у нас цього нема, що ми не служили, хоча у мене чоловік 2014-го був у теробороні. Всі документи я заховала собі».
Ольга Фекліна під час майстер-класу з виготовлення солодощів
Ольга зазначає, що після приїзду до Запоріжжя вона закинула кондитерську справу – не підіймались руки щось робити. Та повернутися до улюбленого заняття допоміг випадок.
«Я була в одній із запорізьких груп (у фейсбуці – ред.), і побачила повідомлення, де дівчина-переселенка з Гуляйполя просить зробити тортик для її дитини. Саме не куплений, а щоб він був домашній. Я тоді відгукнулась на її прохання і просто зробила тортик по собівартості продуктів, тобто додатково гроші не брала».
Завдяки участі в кількох грантових програмах Ольга змогла виграти кошти на кондитерське обладнання, щоб продовжити займатися улюбленою справою в Запоріжжі. Зараз не лише готує традиційні солодощі, а й виготовляє тортики-конструктори – їх можна зібрати і прикрасити самостійно:
Торти-конструктори, які до свята можна зібрати всією родиною
«Ідея виникла кілька років тому, тим, що єднає родину. Коли я зробила перший конструктор такий, це була шалена купа відгуків. Мені почали писати батьки, що такого чарівного в них не було: вони всі гуртом збиралися, чекали того моменту, поки вони зберуть тортик, поки створять його. І потім мені прийшла ідея проводити майстер-класи. Не просто продавати такі наборчики, а саме організовувати для діток з батьками майстер-класи».
Під час майстер-класу з виготовлення тортів-конструкторів
Один з таких проводить у «Центрі підтримки та розвитку жінок Запорізької області» у Запоріжжі. Разом з родинами переселенців збирає різдвяний тортик.
«Для мене саме цінне в цей час – емоції. Просто ми не знаємо, що буде завтра, а завтра може не настати. Тому ми звикаємо до таких реалій, і отримуємо такі емоції, тому у нас свято, поки є змога. Ми звикли, що сірі будні. Якщо весь час жити в цій атмосфері, це тебе поглинає, стаєш морально нестабільним. А це дає тобі сили: коли отримуєш відгуки від дітей, від батьків, у тебе просто виростають крила», – каже Ольга про нинішню улюблену справу.
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.