Мені 44 роки. Я підприємець в минулому, у мене був свій магазин, я займався меблями. Проживав я в місті Рубіжне Луганської області. 24 лютого 2022 року не вірилося, що все це відбувається. 

Я був десь майже два місяці в окупації. В наше місто неможливо було заїхати, тому в магазинах і аптеках не було нічого.

Поруч розірвалася міна, і в мене була контузія. Коли йдеш по вулиці, і поряд валяються частини людей, трупи - це шок.

Десь чотири доби я вибирався з окупації. Мені пощастило сісти в машину, яка до Дніпра їхала. Було багато труднощів в дорозі.

Не було змоги забрати когось з собою. Коли я добирався, був дуже щільний обстріл, я ледь сам виїхав.

Я зараз майбутнього взагалі не бачу.