Мирноград

"Помру у своєму ліжку. Хоч це буде радувати"

Менше п'яти кілометрів залишається військам РФ до околиць невеличкого шахтарського містечка Мирноград, – це Покровський напрямок у зведеннях Генштабу ЗСУ. До самого Покровська від Мирнограда, – трохи більше двох кілометрів напрямки. Містечко потерпає і від бомбових та артилерійських обстрілів, і віднедавна, – від атак FPV-дронів.

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) побували у місті, що опинилося на шляху наступу агресора, та дізналися про настрої людей там.

У дворі неподалік від місця, куди нещодавно прилетіла російська авіабомба, зустрічаємо місцеву жительку. Вона відмовляється говорити на камеру.

Розповідає свою історію: чоловік помер, син пішов воювати проти російських загарбників – зник безвісти.

«А раз він зник безвісти, – то матері ніякі грошові виплати не дають», – зітхає жінка.

Тому - розводить руками - без грошей і з прикладами невдалих евакуацій сусідів, які повернулися додому через високі ціни на житло, – обрала лишатися під обстрілами.

«Куди виїжджати? Якщо мені судилося померти, – то вже помру у своєму ліжку. Хоч це буде радувати», – наполягає жителька Мирнограда.

Раптом неподалік у коробці з-під гуманітарки бачимо автомат. Жінка сміється: то іграшка! Коли сусіди з дітьми виїжджали, жартували, що з такою «зброєю» на блокпосту не пропустять. Тому лишили біля під’їзду, аби відлякувати небажаних гостей.

Іграшковий автомат в одному з дворів

Не збирається евакуйовуватися і старенький житель міста, якого стрічаємо у центрі. Каже, що до обстрілів уже звик. Від небезпеки виїхали і діти, і онуки, і праонуки. А він з дружиною вже якось виживає, до того ж, повідомляє з гордістю, працював шахтарем, має аж 60 років підземного стажу.

Питаємо у гірника, що він відчуває, коли бачить наслідки обстрілів шахт.

«Ото, хто стріляє, щоб отой казенник (задня частина артилерійського ствола – ред.) у нього в руках розірвася!» – з неприхованою злістю відповідає житель Мирнограда і прямує з порожніми баклажками за питною водою.