Історії, які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

1 2
До всіх історій
Іван Нога

«Поїхати на могилу доньки ми не можемо»

переглядів: 467

До війни в нас у селі Піски було майже 2000 жителів, а зараз залишилося 12 осіб. Зруйновано майже все селище, життя зупинилося.

Ми так і не змогли звикнути до війни. Дивом нас не вбило.

Ми покинули будинок у Пісках більш ніж рік тому. А я там народився і виріс, мене туди тягне, хоч там усе зруйновано.

Ми зупинилися в Нетайловому, за 11 кілометрів від Пісків. Потроху небезпечною дорогою вивожу з дому ту дещицю, що залишилася після обстрілів.

Стати переселенцями в літньому віці важко. А за три місяці до початку війни ми втратили дочку, всього за три місяці її вбила пухлина головного мозку. Змиритися з горем ніяк не виходить. І поїхати до неї на могилу ми не можемо. Дружина плаче щодня, за останні роки пережила два інсульти й інфаркт. У неї ще й цукровий діабет. Це ж усе нерви.

Ми зараз живемо в рідних, але однаково почуваємося не у своїй тарілці.

Город – єдине, чим ми можемо зайнятися, щоб прогодувати себе. Ми вдома садили у своїй землі свій город. Тепер там усе розбите. А клумби які в нас там були! Весь час подумки повертаюся до своєї землі.

Піски 2016 Текст Історії мирних
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій