"Мамо, я зараз з тобою розмовляю, а переді мною труп лежить", - розповідає мешканка Маріуполя Валерія. – Я написала записки зі своїми даними. Група крові, телефони мами, чоловіка. "Передайте чоловікові та мамі, що я їх дуже люблю". І таку ж написала для дочки Лєри. Багато хто писав фрази: "Якщо зі мною щось трапиться". Боялися писати: "Якщо мене вб'ють".
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: