Мені вже 81 рік. Я зараз хворію, у мене інфаркт був серйозний, ніяк не видужаю. Квартиру маю в Краматорську. Є дочка, син. Він у Макіївці живе. До війни в мене було активне життя. Працював на Новокраматорському заводі заступником директора спецвиробництва. А починав з токаря.

Війна - це така дурня! Так не можна було вчиняти! Країну розбили… Жодної логіки в цьому немає. 

Я декілька разів отримував пайок і від Фонду Ріната Ахметова, і від міста. Не голодував. Важко, що вимкнули ліфти. Я вважаю, що це мене і довело до інфаркту. Хоча в мене був і до цього. 

Я працював із військовими, напружена була робота – велика автоматика військових машин. У мене у 2012 році був не дуже серйозний інфаркт. Я видужав. А оце ж ходив на 5-й поверх і назад. А може, щось інше до інфаркту призвело. В кардіології лежав, там не звернули уваги на набряк легень, виписали мене. Тепер купу ліків п’ю – і нічого не допомагає, до пуття ходити не можу. 

Незрозуміло, коли ця безглузда війна скінчиться. Цього ніхто не може сказати.