Війна забрала у нас все, житло, роботу і нормальне життя, тим паче я сама виховую свою дитину, батько дитини покинув нас ще до початку війни. Ми тікали з-під обстрілів в чому були, і ми залишились без житла, воно згоріло.

Поки були в Бахмуті, всього хватало, переїхавши в Бучу, ми лише двічі отримали гуманітарну допомогу від Червоного хреста.

Ми бачили, як руйнується наше місто, під час взривів дитина плакала і хвилювалась.