Зараз ми живемо в чужому місті, зовсім одні і чекаємо, коли можна буде повернутись додому. Я вагітна з двома дітьми не отримуємо, окрім соціальних виплат від держави, ніякої іншої допомоги. Мої батьки і вся родина ще в окупації. Мій чоловік і мій брат захищають нашу державу. Під час нашого виїзду з окупованої території бачили і чули бої, всю дорогу був і страх, і паніка. Та і вже на місці не раз були прильоти по об'єктах критичної інфраструктури - відчували і чули вибухи. Працюємо з психологом вже більше двох місяців. Син не спілкується з однолітками.

Найбільш важким було рішення покинути все, що було зароблене та виплекане, рідну домівку, та виїхати задля збереження психічного та фізичного здоров'я дітей.