Ірина Назаревич — керівниця Мар’янівського ліцею, а раніше — завідувачка дитячого садка. З 2024 року вона очолює об’єднаний навчальний заклад, у якому навчаються діти з кількох сіл. У цьому інтерв’ю пані Ірина згадує перші години вторгнення — дзвінок о 5:30 ранку, страх, невідомість, самотність, бо чоловік був за кордоном. Але вже того ж дня на роботу почали приходити працівниці закладу. І так — день за днем — почала формуватися спільна ініціатива. Мар’янівський ліцей став не лише місцем навчання, а й волонтерським осередком. Тут проводять збір допомоги, печуть, готують, плетуть сітки. Організовують благодійні аукціони, вечорниці, шкільні акції. До роботи долучалися діти, батьки, вихователі, працівники садочка. Це розповідь про те, як у Мар’янівці підтримують одне одного — і в буденній роботі, і під час втрат.