Тетяна - харків’янка, яка жила в самому епіцентрі пекла - на Північній Салтівці, районі, що одним із перших прийняв удари війни. Ще до світанку її дім опинився під російськими бомбами, а за кілька годин бої точилися зовсім поряд з нею. Вона ховалася у підвалі, не маючи змоги навіть потрапити до власної квартири. У чому була - у тому й поїхала з онукою, яку виховує сама. Дівчинка - сирота, і заради її майбутнього Тетяна переїхала до Полтави. Її серце досі розривається, коли вона бачить зруйнований Харків, і ще більше - від того, що не може відвідати могилу доньки на окупованій території. В її квартиру влучила ракета, будинок - під капремонтом. Та попри все - Харків незламний. А Тетяна вдячна Полтаві за тепло і підтримку, і живе заради онуки - аби та зростала у мирній, вільній країні.