Мені 21 рік. Я студентка, навчаюсь у Харкові.

В перший день я була в гуртожитку. До мене в кімнату зі стуком зайшла подруга. Я хотіла виспатися, бо в мене була контрольна, і я не хотіла відчиняти двері. Але відчинила, і зрозуміло, ніякої контрольної не було.

Я повернулася додому, в Сумську область. Коли під’їжджали до Охтирки, там вже були російські військові - потрібно було їхати в об’їзд. Було дуже страшно, але все вдалося.

Взагалі ця вся ситуація – шок. Мрію повернутися до Харкова, уявляю своє життя. Але думаю, що коли я повернуся, то не зможу там жити, тому що в голові будуть кадри війни.

Після Перемоги мрію працювати на благо України.