Руських Анна, 11 клас, КУ "Попаснянський ліцей №1 імені Віктора Шуліка"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Макаренко ВІкторія Генадіївна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Сьогодні 946-й день війни. Саме час підвести підсумки і трохи нагадати самим собі як воно було з самого початку.

Коли почалась війна, ми навіть не одразу зрозуміли, що відбувається. Так як ми мешкали на лінії розмежування, обстріли були і до цього.

Декілька днів ми жили як і раніше: мама ходила на роботу, я гуляла на вулиці з друзями, ходила до магазинів. Але кілька днів потому в наслідок чергового обстрілу було зруйновано ТЕС і в місті зникло все: Опалення, газ, електроенергія. Тоді ми зрозуміли, що ситуація критична. Було дуже страшно, хотілось скоріше прокинутись від цього жахливого сну.

Через декілька днів без світла, газу та води, перед нами постав вибір «Залишитися чи покинути рідну домівку?».

Так як час був обмежений довелось виїжджати – це було жахливо, ніколи не забуду ту біль в грудях яку я відчувала, коли покидала дім. По дорозі попали під обстріли, наїхали на уламок від снаряду, пошкодили колесо і вилетіли в яр, але дякуючи іншим добрим людям, які нас витягли з яру, ми залишились живі.

Коли ми приїхали у безпечне місто нас приютили волонтери. Ми пожили у них декілька місяців, а потім довелось шукати квартиру для спокійного життя в цьому місті.

Війна дуже сильно змінила кожного з нас, і я не виняток. В наслідок війни помер мій дідусь - його серце не витримало, тому я вирішила, що треба жити одним днем і насолоджуватись кожною миттю разом із близькими і в скрутну годину не полишати один одного. Дуже надихають люди які жертвують кошти на потреби армії, військові які захищають нас.

Я пишаюсь своїм хресним та братом, так як вони також роблять все для нашої перемоги.

Нещодавно я почала займатися в’язанням - це дуже допомогло мені залишатися позитивною. Багато іграшок відправляю на благодійність, тим самим відчуваю себе краще. У майбутньому я хочу стати психологом та допомагати реабілітуватися нашим захисникам і дітям які постраждали через війну.

Я дуже сподіваюсь, що майбутнє України буде чудовим. Ми переможемо, відбудуємо усі міста і повернемося до рідних домівок.