До початку повномасштабного вторгнення я була на сто відсотків упевнена у щасливому майбутньому нашої родини. Але війна кардинально змінила наше життя. Мій чоловік, тато Софії, вступив до лав Збройних сил України, і відтоді ми постійно хвилюємося за нього.

Повітряні тривоги, обстріли, переживання та страх за життя дитини й чоловіка дуже виснажують емоційно.

Найважчими для мене стали перші три дні після початку повномасштабного вторгнення. Я зовсім не розуміла, як зібрати себе докупи та що робити далі. Згодом ми вирішили, що потрібно допомагати нашим військовим, яких доправляли до лікарень міста. Ми намагалися забезпечувати їх усім необхідним. Так з’явилося стільки справ, що боятися просто не залишалося часу.

У 2023 році в мене виявили онкологічне захворювання та провели першу операцію. Через рік довелося перенести ще одну. На щастя, зараз усе добре.

Моя донька Софія трохи сором’язлива, але любить спілкуватися з людьми. Вона відвідує гурток «Gamezone» та різноманітні творчі майстер-класи для підлітків, любить слухати музику й проводити час у спілкуванні.

Зараз Софії хочеться нових пригод і вражень, а також можливості краще зрозуміти себе та переконатися, що вона правильно обрала майбутню професію.