Людмила Штогріна, вихователь  дошкільної групи, Початкова школа ім. Софії Русової Дошкільний підрозділ

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Ми те покоління, котре не повинно було знати війни. Хоча покоління дітей війни 80 – 90-річних плюс,  репресованих та реабілітованих, учасників Вітчизняної війни, в тому числі і моя мама, передбачало і, -  було, як тепер стало гіркою реальністю, - ясновидцями, що ворог просто так Україну не відпустить, нападе, тривожились, що буде рано чи пізно війна.

В кількох словах про стан душі: боляче, гірко, лють, безсилля, страшно - не так за себе, як за майбутні покоління і за прекрасну Божу Україну. Українцям споконвіків доводиться виборювати свою державу. Але ми нація гартована і вишколена століттями, стражденна, горда і терпляча, сильна і вільна. Нам про це гірко кричить історія від кріпацтва до вільного козацтва, і до сучасних воїнів ЗСУ. Ми – борці і ми-непоборні, бо в ментальності українців - боротись, віддавати життя за державу, ділитись, тим, чим Бог послав,вимолювати в Бога і перемагати!!! Хто цікавиться, той знає і пишається нацією істинних українців!

Щоб не втратити здоровий глузд у воєнний час, знаючи і аналізуючи події на фронті, життя родин постраждалих від окупації, болісні рани родин, що втратили на війні рідних, близьких серцю людей - розраду Я знайшла у квітах. Сію українські квіти: чорнобривці, соняшники, просто декоративні квіти. Сію вдома, сіємо в дитячому садочку з дітьми. Доглядаємо, поливаємо, леліємо, любуємось. А коли зацвітають - матусям даруємо вирощену власноруч прекрасну квітучу красу, даруємо їм і собі щасливі моменти життя, підсолоджуємо життя, як можемо у часі тривожних реальностей війни!

Хтось садить сад, хтось ліс, хтось парк. А ми з дітьми вирощуємо квіти і одночасно стійко боремося із стресами, загоюємо душевні рани, пильнуємо любов, красу і гармонію із світом, з українськими оберегами і традиціями, одночасно співаючи українських пісень, танцюючи українські танці, та ловимо класні і суперові відеоролики у Тік Ток для батьківської спільноти.

Робимо те, що дав Бог можливість вміти. Просимо захисту і збереження України. Справедливо. Діяльно. Цінно. Все в ім’я життя майбутніх поколінь, нації, вільної держави. Не дивлячись ні на що - ми маємо вижити і перемогти, а також не втратити розум та віру. Любити, поважати, шанувати і пишатися Україною та всім українським!