Я народився після війни, у 1945 році. Працював на заводі все життя, а потім пішов на пенсію. Не думав ніколи, що доведеться ще раз пережити війну. Але життя таке…Нещодавно померла моя жінка. Залишився сам на старості років. 

Коли почалися обстріли, було дуже страшно. Було відчуття, що жах навкруги не закінчиться.

Шкода, що в селі багато руйнувань. Я дуже чекаю миру. Хочу, щоб нарешті стало тихо, щоб люди могли жити звичайним життям, без страху.