Лиман з перших днів війни потрапив під обстріли росіян. 24 лютого я була у Краматорську: поїхала на іспит, але його відмінили. Про початок війни я дізналась, коли в Краматорську почалися вибухи. 

Найбільше мене шокував сам факт цих страшних подій. Їхати з дому було найтяжче, а залишатись – неможливо через постійні обстріли. Евакуацію ми відкладали до останнього, бо сподівались на краще. Виїжджали на власному авто з батьками. Приїхали в Полтаву, бо тут я проходжу інтернатуру у лікарні.

Коли визволили Лиман, я була дуже рада. За час війни моя родина стала більш дружньою, ми більше цінуємо один одного.

Хочу, аби скінчилась війна. Мрію про мирне майбутнє та повернення додому у Донецьку область.