З першого дня війни я з дітьми перебувала в підвалі. Діти дуже боялись потужних обстрілів, в укритті було дуже холодно.

Найстрашнішими були авіанальоти. Під час одного з обстрілів мій будинок постраждав, від вибухової хвилі вилетіли вікна.

В евакуації з дітьми я прожила пів року. Коли в Миколаївці стало тихіше, повернулись додому. Зараз я працюю у лікарні. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться і ми зможемо жити в мирі.