У перший день війни я ще намагалася піти на роботу, але підприємство вже не працювало. Слов’янськ почали сильно обстрілювати. Потім у місті почали вимикати світло та воду. Ходила набирала з колодязя. Також були проблеми з газом - готувала їжу на багатті. Деякий час у місті не працювали магазини та аптеки. Через стрес я захворіла на цукровий діабет. Зараз дуже важко виживати. 

Я годую покинутих домашніх тварин, бо вони нікому не потрібні. Це мені також допомагає відволіктись від страшної реальності.

Зараз найбільше хочу закінчення війни.