24 лютого Ольга мала їхати в Київ вступати в університет. Війна скасувала усі плани, а почуття обов’язку не давало виїхати аж до середини літа – Ольга працювала в соціальній службі. На її очах руйнувалося місто, за невідомих обставин загинула мама. Брат загинув на фронті. Та Ольга знайшла в собі сили продовжувати жити і все ж таки вступила в університет. От тільки з Бахмутом попрощатися ніяк не виходить, рідне місто назавжди залишилося в серці, як і надія коли-небудь знову туди повернутись.