До початку війни ми жили в Докучаєвську, а тепер в селищі Новотроїцьке. Було важко залишати свій будинок, досі важко. Пригадується тільки все хороше.
Війна вплинула на нашу можливість вільно пересуватися. Під час обстрілів доводилося ховатися в підвалі, довгий час не було води, і ми її купували. Все це дуже важко і незручно, тому що на руках була маленька дитина.
Найстрашніше - коли стріляють, і ти покидаєш свій будинок. Хочеться забути ці моменти. Там залишилися друзі, колеги. Моя мрія - повернути все назад.
