Богдан Кабанюк, 9 клас, КЗЗСО  «Ліцей №16 імені Володимира Козубняка  Хмельницької міської ради»

Вчитель, що надихнув на написання есе - Глега Людмила Миколаївна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

23 лютого 2022 рік. Середа. Спокійний навчальний день. Було багато чуток про війну, і ми обговорювали в класі ситуацію навколо та не могли повірити, що настане такий жахливий час. Останнім уроком була географія, ми готувалися до контрольної роботи, яка мала відбутися 24 лютого. У той момент я вже почувався погано, мене турбували головний біль та розуміння того, що в школу вже завтра можемо не піти… Удома мої очікування підтвердилися, у мене була висока температура. Той вечір був доволі спокійний та не тривожний за моїми відчуттями. Без ніяких переживань я ліг спати.

6 година ранку. Тривога. Нерозуміння. Страшна звістка… Це подія, яка змінила життя всіх українців: усіх разом і кожного зокрема… Повномасштабне вторгнення вкотре довело нам, що не потрібно довіряти своєму ближньому “братові’’, який постійно нав'язував нам свою думку та хотів керувати нами.

Ми маємо пам'ятати та шанувати всіх героїв, які загинули в цій кривавій війні за нашу незалежність. Завдячуючи їм, я пишу цей твір, а ви його читаєте в цей момент. Кожен із нас повинен відкласти всі свої проблеми на 1 хвилину та вшанувати пам'ять Героїв.

У перші дні війни наш народ згуртувався, став одним живим організмом. Люди почали робити волонтерські угруповання, записуватися в лави ТРО, віддавати одне одному речі, які хтось потребує… Ось це наш народ, наша сила та підтримка. Найголовніше - залишатися людиною та бути вірним своїй країні.

Допомога – це те, що робить нас щасливими. Вона може бути як і матеріальною, так і моральною. Наприклад, багато людей робили металеві протитанкові їжаки, ремонтували та фарбували військові автомобілі. Пам'ятаю, на просторах інтернету була інформація про чоловіка, який сам виготовляв та виготовляє свої різноманітні багі для військових. До речі, соціальні мережі також давали допомогу, адже завдяки їм ми бачили потреби військових, внутрішньо переміщених осіб, плідну працю народу. Моральна підтримка також є великою частиною успіху. Якщо тебе підтримують, то є й бажання діяти, усвідомлення важливості своєї роботи.

Наша школа бере активну участь у благодійних заходах. Мені подобаються наші ярмарки. Кожен учень свідомо розуміє, заради чого ми це все робимо. Навіть школи та садочки долучаються до спільної допомоги. Наш клас та я не байдужі до таких заходів. Ми робимо свої смаколики та намагаємося отримати якнайбільше коштів. Одного разу нам вдалося посісти перше місце в списку за підрахунками зібраних грошей, які пішли, до речі, на закупівлю дронів для військових.

Важливо й надалі збирати кошти та робити допомогу, якою б вона не була, важливо пам'ятати, що малої допомоги немає. Нас багато, кожна підтримка буде важливою.

Отже, ми українці, ми сильна нація, яка готова здолати все на своєму шляху. Потрібно вірити в нашу перемогу, у наших захисників та надалі допомагати тим, хто цього потребує. Кожен із нас - це частинка чогось великого, того, що готове змінити весь світ на краще.