Мені 26 років. Ми з дружиною з Дружківки, але жив я і навчався у Харкові.
Коли почалася війна був у батьків. А дружина – вдома. Розлука з сім’єю для мене – це найважче. Ми довго не бачилися з рідними, бо всі в різних містах знаходились.
Найбільше шокували вибухи і паніка. Ми виїхали з Харкова разом із дружиною і друзями на їхньому автомобілі. Були проблеми з пальним. Дорогою ми обирали різні населені пункти, де були наші знайомі та близькі, які могли б нас приютити.
