У Маріуполі Марина виживала разом із мамою та сином. З 26 лютого почала шукати, як виїхати. Вокзал не працював. Автобусів не було. 28 лютого жінка знайшла чоловіка, який їхав до Дніпра. Автівка потрапила під два обстріли. Дитина їхала внизу під ногами. Мати Марини залишилася під Маріуполем, в дачному будиночку. 

"У Маріуполі залишалися чоловік (він військовий), мати і сестра з дітьми. 16 березня я дізналася, що родичі живі. Але у мами - серйозне поранення хребта. І вона в лікарні. Сестра привезла її додому, а наступного дня лікарню розбомбили. 

Як забрати матір? Декілька разів я потрапляла в оману. "Дайте гроші, ми вивеземо". А ти розумієш, що це омана. Але кидаєш гроші. Випадково я знайшла жінку, яка забрала маму на Білосарайську Косу. Кілька днів вона була там. А звідти до Запоріжжя її вивозив чоловік за 17 тисяч. Проїхали 28 блокпостів. На 29 блокпості сказали, що не випустимо. "Повертайтеся до Бердянська або пішки". А в автівці мама та жінка з інсультом. І водій ризикнув та поїхав по полях", - розповіла Марина.