Марчик Діана

10-Б клас, Ліцей №13 «Успіх» Полтавської міської ради

Вчителька, що надихнула на написання – Боцула Ольга Михайлівна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

«Збирай все необхідне, почалася ВІЙНА!» – і досі пам`ятаю слова тата того тривожного зимового ранку. 24 лютого обірвалося моє щасливе та безтурботне дитинство.

Спочатку я не розуміла всієї серйозності звернення батька, потім перша у житті сирена, страх і два місяці укриття в сирому підвалі… При собі мала воду, кілька бутербродів, теплу ковдру. Поряд сиділа мама з восьмимісячною сестричкою на руках.

Пам’ятаю моторошні відчуття безвиході, бажання жити, нерозуміння, що буде далі… Тієї зими мільйони українців залишили свої домівки, виїхавши за кордон, тисячі втратили їх назавжди!

Війна – це страх, паніка, біль, смерть. Незважаючи на те, що наш ворог значно чисельніший, потужніший, краще озброєний, УКРАЇНЦІ продовжують відстоювати свою незалежність. Наш народ сильний духом. Могутня кров козаків тече в наших жилах. Ми готові померти за нашу територіальну цілісність і свободу!

У чому наша Сила?  Воїни ЗСУ точно знають, за що вони воюють. А саме: за свою Батьківщину, рідний дім, дітей, жінок, матерів. Росіяни ж – бо так сказав командир чи путін.

Ця війна – за наше щасливе майбутнє! Українці – це нація єдиних та незламних людей, які стоятимуть до кінця! Не даремно в нашому гімні є такі слова: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу».

МИ сильні, бо навіть діти допомагають ЗСУ виборювати СВІЙ шлях у цьому житті і наближати ПЕРЕМОГУ. Приміром, восьмирічна Іра із Рівного виготовляє і продає віночки. Дівчинка вже зібрала гроші на два тепловізори і дві автівки. На війні спершу загинув її дядько, потім батько.

Тому Іринка завзято допомагає військовим. Маленька дівчинка впевнена, що її тато нею неабияк пишався.

Семирічна Соломія з Дніпра допомагає нашої армії, граючи на флейті. За два дні вона назбирала близько 11 тис. грн для купівлі одного бронежилета. Школярі з Одеси Євгенія, Матвій та їхні друзі продають свої іграшки, аби також зібрати гроші на бронежилети.

Восьмирічна Варя з Кропивницького продавала квіти, щоб купити захисне спорядження військовослужбовцям. 10 тис. грн вона зібрала всього за п’ять годин. Уявляєте? Восьмикласник Олексій з полтавського ліцею, в якому навчаюся і я, завдяки оголошенню у своєму телеграм-каналі придбав та особисто передав українському захисникові сучасний армійський бронежилет із сертифікатом 5-го класу захисту. 9-річна Аліса з Кривого Рогу створює підставки, тарілки, глечики та статуетки, потім продає їх у соцмережах. Вторговані гроші перераховує на допомогу ЗСУ. 11-річна Таня з Чернівців відрізала і продала свою косу завдовжки 58 см. Вона відрощувала її з дитинства. До речі, я теж маю довге волосся, тому знаю, який це серйозний вчинок для Тані… За продане волосся вона отримала більше 3 тис. грн. У Києві 11-річна чемпіонка світу з шашок Валерія Єжова за два тижні зібрала понад 20 тисяч гривень на потреби ЗСУ і передала їх у фонд Сергія Притули «... наш народ з такими дітьми перемогти неможливо», — доречно підкреслив сам волонтер. Я з ним повністю погоджуюся!

У час важких випробувань для моєї країни українські діти роблять неймовірні речі. Вони є джерелом натхнення, відваги та сили духу. Дивлячись на них, чітко усвідомлюєш, наскільки нове покоління незламне, сильне морально і духовно.

І зараз вони показують усьому світу, як сильно люблять СВОЮ КРАЇНУ! Тому неабияк пишаюся, що я українка, живу з такою незламною нацією!

 Не відомо, як довго триватиме жахіття війни, але я переконана, що ПЕРЕМОГА буде за НАМИ! Ця війна – протистояння добра і зла, перше завжди ПЕРЕМАГАЄ! Підтвердженням цьому є слова відомого українського письменника Тараса Шевченка:

Борітеся - поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!