Філатова Катерина

8 клас, Єлизаветівський ліцей Петриківської селищної ради

Вчителька, що надихнула на написання – Залужна Аня Юріївна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Україна – найчарівніша перлина світового намиста, тендітна мелодія солов’їної пісні та серце неповторної волелюбності. Це справжня столиця національної гідності й патріотизму, барвистий розмай вишуканої фольклористики.

Основоположним мотивом безумовної поваги до нашої спорідненої Батьківщини є її обдарована історичними живописами доля  й могутність шляхетних моральних височин.

Безкрайнє коріння етнічної геніальності нашої держави сягає вздовж усього колоритного виміру творчості. А відгомін сердечної  симфонії вітчизняного Легіна  проникають у кожен куточок людської свідомості. Тож не випадково, мою кревну матінку асоціюють у феноменальній постаті розкішного Фенікса, що усім своїм образом нагадує кришталеву висхідну зірку на березі сивого Дніпра.

Власна незламність духу єдинокровного краю полягає у мальовничому покриві завзятого серпанку на обрії української хороброї нескореності.

Нині,  наша Батьківщина загоює свої кровопролитні військові поранення оксамитовими могутніми вітрилами самобутнього й безмежного Чорного моря і вишитими орнаментними рушниками. Вона потерпає від жорстокої ворожнечі за свою блискучу унікальність і поширює бурхливий пишнобарвний зеніт боротьби. Тому

кожен з нас повинен безсумнівно шанувати стійких Янголів-Охоронців – захисників нашого найціннішого  відблиску золотої волі й свободи. Та наближати нашу довготерпеливу й істинно справедливу перемогу спільними ретельними зусиллями.

Бути українцем -  рідкісна суперсила, осяяний божий дар і освітлене сузір’я тріумфального шарму. Адже, кожного ранку у наших родючих долинах зоре цвіту  Сонце вибруньковує рясні мережива квіткових суцвіть і пробуджує чисту небесну блакить. Літеплий дощ омиває смолистий урожайний чорнозем  і легкий вітерець виконує свої затяжні пісні. Привільна зграя журавлів насолоджується вишнім небокраєм і розвіює своїми крилами державну суверенність. А дзвінкоголосий соловейко на тендітній гілочці калини милозвучно відтворює материнську пісню колискову.

Промениста Вкраїна проникливим  полум’ям свого погляду оберігає казкові пейзажі природних мотивів і захищає відважний народ.

Отже, я вважаю, що народилася у чудесному дружньому краї й закарбувала тут власні відверті спогади.