Елла Вікторівна мешкала з чоловіком та рідними в Бахмуті. У квітні всі разом виїхали у Кривий Ріг. Повернутися назад уже не зможуть, бо ні від їхнього будинку, ні від міста вже майже нічого не залишилося 

Ми з чоловіком та наші рідні жили в Бахмуті. До війни все було добре. Мали житло й роботу, а тепер все втратили. Зараз мешкаємо у Кривому Розі з батьком і свекрухою. Маму тут похоронили. 

Ми виїхали у квітні. У мами був лейкоз. Вона потребувала лікування, а в Бахмуті вже не було відповідного медичного обслуговування. Ми з чоловіком виїхали на власному авто і знайшли житло. Потім волонтери з організації "Україна СОС" допомогли довезти батьків до Дніпра, а звідти ми їх забрали. Волонтери - дуже гарні люди. Велике їм спасибі. 

У Бахмуті залишився наш пес. Його годували сусіди, а потім виїхали. Вивезти нашого песика допомогли волонтери з Харкова, за що ми їм дуже вдячні.

Поки ми були вдома, всього вистачало. А зараз там нічого немає. Наш будинок у жахливому стані – повертатися нікуди.

Я пенсіонерка через хворобу - в мене онкологія. А чоловік - пенсіонер за віком. Ми винаймаємо власним коштом приватний будинок, бо і батьки з нами, і пес у нас великий.

Думаю, що війна ще довго триватиме. Ми вже другу хвилю переживаємо. Перша була у 2014 році, але тоді ми хоч будинок вцілів.