Верхова Аріна, 15 років, 10-А клас, Академічний ліцей №1 ім. А.С.Малишка
Вчитель, що надихнув на написання єсе:вчителька укр. мови та літератури Щербань Ольга Миколаївна
Конкурс єсе "Війна в долі моєї родини"
Цієї весни я закінчувала дев'ятий клас. Ми з однокласниками готувались до ДПА, шкільного свята, ділилися планами на літо...
Сидячи перший місяць в підвалі, я намагалася зрозуміти — за що? На відмінну від вас, ми вивчали руських класиків, в нас був предмет–російська мова, ми слухали ваших виконавців, дивилися фільми вашого виробництва, відвідували вистави по мотивах творів ваших письменників та музикантів. Коли ми зробили щось таке, що знищення нашого існування стало сенсом існування вашого?
Раніше я писала ліричні вірші. Зараз я добре відрізняю коли пролітає ракета або винищувач, вмію плести сітки, але не можу зібрати себе до купи, щоб знову почати творити. Раніше моя мама хвилювалася, коли я запізнювалась чи не відповідала вчасно на дзвінок, а зараз була готова відправити мене в іншу країну до незнайомих людей, аби зберегти моє життя. Раніше все було таким інакшим.
Раніше...
Напевно я ніколи не зрозумію, що несе ваш "русский мир" і чому в моєму місті повинен стояти пам'ятник Леніну, а не нашому відомому поету Андрію Малишку, але зараз я чітко можу сказати, що нам несе незалежність України. Незалежність—це вивчати інші мови, але думати і розмовляти рідною, не переписувати чужу історію, а створювати власну, не заперечувати вклад іноземних вчених, письменників та політиків, але пишатися досягненнями і цитувати українських. Замовкати, коли лунає гімн держав-союзників і тримати руку на серці, коли лунає гімн України. Незалежність—це основа нашого існування як нації.
Зараз..
Інші цінності вийшли на перший план. Змінились пріоритети. Те, що раніше здавалося звичайним і повсякденним, тепер здається реаліями іншого життя. Зараз такий час, коли "я хочу" перетворилось на "нашим хлопцям потрібно".
Що означає мир особисто для мене? Жовто-блакитний прапор на головній площі мого міста. Все нагадує про війну: сирени, чоловіки й жінки в камуфляжі, волонтерські намети, поховання наших воїнів... Але саме наш прапор дає мені впевненість і можливість робити те, що приблизить його повернення на окуповані території.
Тримаємось самі, підтримуємо один одного, розвиваємо українську культуру й боремося з ворогом на всіх фронтах. А головне, не забуваємо про "нашим бійцям потрібно".
