У липні 2014 року я поїхала. У той час у нас ще нічого не було. Живу на мирній території. Мрію, щоб швидше закінчилася війна.

Зараз я почала більше цінувати тих, хто поруч зі мною, мою сім’ю, друзів, які весь цей час підтримували і досі підтримують.

Пару раз ми отримували гуманітарну допомогу. Ми зверталися, коли було дуже важко. Я ж їхала, коли була вагітною і з двома дітьми. Формально у мене були тільки документи і 450 гривень. Тому перший час доводилося звертатися за допомогою. Останній раз це було в 2015 році. Але я зараз працюю волонтером і сама намагаюся допомагати іншим.