Коли обстрілювали, потрапили нам у хату. Гараж до нуля розтрощили, машина згоріла. Ми за неї компенсації так і не отримали.

У нас на вулиці багато будинків побило. Потім за допомогою різних фондів відновлювали, дахи робили.

У нашому селищі дуже мало людей залишилося, стоять будинки порожні чи розібрані. Багато хто хоче повернутися, все-таки будинок є будинок. Але у нас "сіра зона". Куди повертатись? Роботи немає, як жити?

Під час обстрілу були перебої зі світлом. Спасибі РЕМівцям, приїжджали електрики, робили світло нам, все відновлювали. Молодці, дякую їм.

Ще нам дуже допомагали благодійні фундації. Від Ріната Ахметова продукти привозили, це велику роль зіграло, адже нам нема чого було їсти, а вони все давали. Ще норвезька допомога була [NRC], Червоний Хрест допомагав, від фонду «Пролісок» приїжджали психологи. Спасибі всім.

Мрію, щоб закінчилася вся ця тяганина. Хочу побачити сина, який з того боку. Правнук народився, вже два роки, а ми його не бачили.