У перший день я війни збирався їхати на роботу на завод у Миколаєві. Прийшов на зупинку, і почалися обстріли. Наді мною літали ракети та літаки. У селі стало гучно, я чув, як росіяни б’ють по Очакову. 

Моя родина виїхала за кордон, я залишився вдома. Морально мені було тяжко, дуже сумував. Росіяни руйнували село, багато будівель стоять розбиті. Я хвилювався за свою хату. 

Коли росіяни здали Херсон, моя родина повернулась додому. У селі стало тихіше, бо лінія фронту відійшла. Зараз я намагаюсь допомогти тим, хто залишився в селі: комусь забиваю вікна, комусь ношу воду. 

Щоб завершилась війна, потрібні перемовини. Я вірю в перемогу України. Сподіваюсь, що скоро все це скінчиться.